Пам'ятки Задонська Липецької області

Росія - дивовижна країна. Численні історичні та архітектурні пам'ятки знаходяться не лише у великих містах, які приїжджають туристи з усього світу, але і в таких маленьких містечках, як Задонських, який розташований на Середньоросійської височини, на лівому березі Дону.

Місто знаходиться в 60 км від Липецька. Його населення складає всього 9630 людина (2016 р.). Задонський край багатий унікальними історичними пам'ятками. Це перетворило місто унікальне утворення на території нашої країни, один із визнаних центрів Православ'я Росії. У XIX столітті його нерідко називали «російською Єрусалимом». Русло висохлої річки Тешевки ділить місто на дві частини. Права частина Задонська вважалася дворянської, а от ліва - міщанській.

Пам'ятки Задонська: фото та опис

На височині, в дворянській частині міста, знаходиться Богородицко-Тихонівський монастир (чоловічий). Сьогодні, після відновлення дзвіниці, він виглядає особливо велично. Святий єпископ Тихон переселився в Задонських в середині XVIII століття. Він шукав усамітнення, вирушаючи в село Тюнино, яке розташоване північніше Задонська. Тихону так сподобалося це місце, що він вважає його святим. На початку XIX століття на цій землі було зведено храм, а в 1820 році - церква і дзвіниця.

Таким чином на задонської землі з'явився монастир. У радянські часи, як водилося, він був закритий і майже повністю зруйнований. Вцілілі приміщення використовували як склад для відпрацювала свій термін сільгосптехніки. У 1994 році розпочато відновлення обителі.

Сьогодні це вже діючий чоловічий монастир. Відновлений собор, келійний корпус, дзвіниця, облагороджена територія.

Різдво-Богородицький монастир (чоловічий)

Пам'ятки Задонська Липецької області - це в першу чергу численні культові споруди. Самі городяни і гості міста вважають Різдво-Богородицький монастир головною з них. Саме він приваблює в місто тисячі туристів і паломників.

Особливу популярність обитель отримала завдяки зберігається тут чудодійному списку володимирської ікони і мощей Тихона Задонського. Після масштабних реставраційних робіт монастир отримав свій первісний вигляд. Це величезний комплекс, обгороджений парканом, з собором, дзвіницею та церквами. Заснування монастиря відносять до початку XVII століття (1610 р.).

Його почали створювати два московських ченця, які знайшли усамітнення в мальовничих донських лісах. Спочатку монастир був дерев'яним, але в 1692 році він згорів під час пожежі. Найдивовижніше, що чудодійний список, принесений сюди засновниками, абсолютно не постраждав. Майже відразу ж після пожежі побудували нову церкву, а в 1736 році приступили до будівництва собору. Дзвіницю звели значно пізніше (1837), в стилі ампір, який в ті часи був дуже поширений.

У радянський період на території монастиря організували роботу консервного заводу. У результаті будівлі занепали, а багато були зруйновані. З початку 90-х років комплекс почали відновлювати, і до 2014 року реставраційні роботи були завершені.

Успенська церква

Багато людей, які ніколи не бували в цих місцях, цікавляться: «Що можна побачити в цьому маленькому місті, які пам'ятки?» Задонская Успенська церква не дуже великого розміру, але вона дуже красива будівля з прибудованою дзвіницею, що височить на майдані, оточене садами і фонтанами.

Вона була побудована в 1800 році, в стилі класицизму. Церква дивно гармонійно поєднується з видимим звідси монастирем. У радянський період нашої історії в ній розміщувався краєзнавчий музей. Завдяки цьому вона не дуже сильно постраждала. Відновлена і передана РПЦ в 1997 році.

Краєзнавчий музей

Якщо вас цікавлять пам'ятки Задонська Липецької області (фото ми розмістили в даній статті), настійно рекомендуємо вам відвідати краєзнавчий музей, який розміщений в самому відомому та красивому будинку міста.

Будинок Ульріха – це зразок житлової архітектури в стилі ампір. Треба сказати, що відразу після Жовтневої революції в місті з'явився музей. Ініціатором його створення став Р. М. Павлов. В середині 1930-х років з невідомих причин музей був закритий, і ніхто не може нічого сказати про долю перших експонатів.

На громадських засадах музей був відтворений лише в 1975 році. Спочатку він розміщувався в Успенській церкві. А в 1997 році експозицію музею перевели в незвичайний для такого маленького міста особняк. Вважається, що його побудував поміщик Вікулін, а пізніше його власником став аптекар Ульріх. Останніми власниками будинку були дворяни Грушецкие, які отримали його в якості подарунка на весілля від батьків.

Музей «Російська фантазія»

Народна творчість – це величезний пласт в культурі народу. У багатьох містах його історії присвячені пам'ятки. Задонських може пишатися своїм музеєм «Російська Фантазія», в якому представлені вироби місцевих умільців. Тут же працює і сувенірний магазин.

Якщо вам доведеться побувати на екскурсії в музеї, то ви дізнаєтеся про виробництві павловопосадских хусток, кришталю, хохломы, фініфті, скла. А заодно і про те, коли і як виник той чи інший промисел, хто зберігає давні традиції, як народжується шедевр народної майстерності. Організатори вирішили створити музей речей, які зовсім недавно були зрозумілі і знайомі кожному. Сьогодні, приміром, російська кришталь вже є рідкістю. А кольоровий кришталь багато не можуть відрізнити від дешевого китайського кольорового скла.

В цьому музеї ви зможете побачити, як баклуша перетворюється в ложку, дізнатися, чим кудріна відрізняється від травички і чому золото хохломы століттями не меркне. Тут ви можете помилуватися виробами з ростовської фініфті – справжніми маленькими шедеврами ювелірного мистецтва. Вишукане поєднання фініфті і оправи з ажурною філіграні створює унікальні прикраси.

Пам'ятник Тихону Задонскому

Відомим і шанованим людям присвячено багато міські пам'ятки. Задонських зберігає пам'ять про Св. Тихоне, що прийшов у Задонських в 1769 році в пошуках самотності в старості. В цей час він вже був визнаним чудотворцем. У 1846 році його зарахували до лику святих.

Сьогодні мощі святого старця зберігаються в монастирському соборі і, поряд зі списком Володимирської ікони, вважаються паломниками чудотворними.

Сафарі-парк

Є в місті і культурні пам'ятки. Задонських став відомий за своїми межами, завдяки тут відкрився чудовому парку з кумедною назвою «Кудыкина гора». Ця подія відбулася в 2010 році. Тепер, оглядаючи пам'ятки Задонська, сафарі-парк (саме так його називають у місті) вам порекомендують відвідати обов'язково.

Справа в тому, що цей парк став улюбленим місцем відпочинку городян, де весело проводять час не тільки діти, але і дорослі. Територію «Кудыкиной гори» можна розділити на кілька зон:

• піщану дитячий майданчик;
• місто майстрів з «скіфської» фортецею;
• штучний водойму;
• майданчики з арт-об'єктами («Три богатирі» і «Троянський кінь»).

Але найбільше відвідувачі парку люблять бувати у загороди з тваринами під відкритим небом. На лузі, площа якого 70 гектарів, пасуться більше п'ятдесяти видів тварин, серед яких екзотичні кенгуру, фазани і павичі, яки і архары, верблюди і страуси, а також олені, лосі і козулі. Всередину загону заходити заборонено (тварини підходять до огорожі самі).

«скіфської» фортеці (дерев'яному стилізованому спорудженні) творці парку зробили місто майстрів - місце, куди запрошуються майстри-ремісники з різних регіонів для демонстрації своїх виробів.

Пам'ятки Задонська Липецької області: дуб Тихона Задонського

Це дерево в місті відомо кожному мешканцю. За легендою, під ним любив відпочивати Св. Тихон. Старожили попереджали господарів, на дільниці яких росте дерево, вік якого більше двох століть, що його не можна рубати. Однак власник ділянки вважав ці попередження несерйозними. І найняв робітників, щоб зрубати дерево, могутні гілки якого загороджували будинок, не пропускаючи світло. Але ледве ті приступили до роботи, почулась якась неземна музика, що нагадує церковний спів. Робочі переляку кинули сокири і спішно втекли.

В 1973 році господар ділянки, на якому росте дуб, помер. Після похорону вдова, повернувшись з родичами з кладовища, почула, як дуб «заспівав» акафіст. Звістка про диво-дереві миттєво облетіла місто, люди приходили, щоб послухати його мелодію. Проте співає дуб далеко не завжди. Найчастіше це трапляється, коли хтось помирає насильницькою смертю.

А в кінці90-х років диво-дерево замироточило. Але з кори сочилося не звичайне миро, а рідина червоного кольору. Вчені, які приїхали з Москви, підтвердили, що це дійсно миро, але червоного кольору. Місцеві священики не коментують нічого, що пов'язане з цим деревом, хоча і не заперечують її цілющу силу.

Незвичайні пам'ятники

Є в цьому місті і незвичайні пам'ятки. Задонських є єдиним містом у світі, де встановлено пам'ятник пеніциліну. Він знаходиться у дворі районної ветеринарної клініки в 2001 році. Це цегляний постамент, висотою один метр, на якому встановлена триметрова ампула, виконана з дерева, під якій викарбувано напис: «Пеніцилін».

У 2007 році у дворі лабораторії з'явився пам'ятник мікроскопу і Антоні Ван Левенгуку (його винахіднику). За невеликий забетонованої доріжці можна підійти до постаменту, на якому встановлено «земну кулю». Він пофарбований бронзовою фарбою. На ньому зображений великий винахідник, а зверху, над ним, поставлений мікроскоп.

І це ще не всі незвичайні пам'ятки. Задонських у 2007 році, напередодні року Щура, став володарем пам'ятника білої лабораторної мишці. Фігурка гризуна висотою 70 см була вирізана з липового дерева і встановлена на дерев'яний постамент завідувачем лабораторією Юрієм Сєдовим.