Поет Євген Нефедов: біографія, творчість, цікаві факти

Публіцист і поет, журналіст і перекладач, Євген Нефедов народився в 1946 році на Донбасі, в невеликому містечку Красний Лиман, де його вже після смерті удостоять звання «Почесний громадянин». Коріння чоловіки йдуть в Росію - в Тверську область.

Одразу ж після закінчення школи майбутній поет працював шахтарем, не раз спускався в забій. Далі була служба в армії, яку Євген Нефедов проходив в Забайкаллі. І тільки по приходу додому вступив в МДУ на факультеті журналістики. Після його закінчення почав працювати за фахом. Він близько 40 років працював у журналістиці. Почавши свій шлях з районної газети, він поступово дійшов і до центральної друку.

«Комсомольская правда» у життя Євгенія Нефьодова

Довгий час у 80-ті роки власним кореспондентом «Комсомольської правди» на Україні був Євген Нефедов. Біографія його починається саме в цій країні. А трохи пізніше журналіста перевели до Москви. Він став власкором «Комсомолки» у Чехословаччині. Однак вже наприкінці 80-х років його звідти відкликали з-за того, що він не оспівав празьку революцію. Незабаром після цього інциденту журналіст звільнився з газети, залишившись без роботи. Звичайно, Нефедов міг легко влаштуватися в будь-яке видання, яке прославляв чинний політичний лад, возвеличувало діяльність уряду. Але він не міг собі цього дозволити. Тому опинився на самому «день».

Творчий стиль поета

Олександр Проханов – людина, який визначив всю подальшу творчу життя Нефедова. Його дзвінок визначив кар'єру поета. Він став працювати в таких газетах, як «Завтра» і «День». Причому саме він був одним з їх творців. Таким чином, поет міцно і на все життя пов'язав свою долю з Росією. Нефьодов Євген Андрійович став одним із секретарів Правління Спілки письменників РФ. У ньому він керував секцією гумору і сатири. До того ж став випускати нову газету, яку назвав «Українська сміх».

Більше:

Поет Олександр Введенський: біографія і творчість

Введенський Олександр впродовж довгого часу був відомий широкому колу читачів виключно як дитячий письменник і поет. Лише обраний коло знав про те, що у нього є більш серйозні і глибокі роботи, призначені для абсолютно іншої аудиторії, ніж маленькі д...

Велімір Хлєбніков: біографія, цікаві факти з життя, фото

Біографія Велімира Хлєбникова вражає і дивує, адже як одна людина змогла за своє недовге життя буквально змінити історію. Зараз про цього поета і письменника говорять, пишуть книги, знімають кіно. І лише мала дещиця людей знайома з справжньою біограф...

Можлива рима до слова "плакати"

В даному випадку може знадобитися навіть «вовкулака». Чудова рима до слова «плакати» – «м'якоть». Також поетичну пару легко утворити зі словом «атака». Інші варіанти розглянемо далі.Основні сполуч...

він Працював як автор-поет і в газеті «Радянська Росія». Тут же допомагав журналістам у якості редактора, коректора і перекладача. Євген Нефедов випустив збірку своїх віршів, який назвав «Мить абсолютного щастя». Жіноче обличчя, що прикрашає його обкладинку, – це фотографія його улюбленою і єдиною дружини Людмили. З нею він ділився усіма труднощами і радощами, телефонуючи кожен раз з будь-якого куточка країни.

Саме про свою любов він писав ліричні вірші. Беруть за душу, наприклад, ось ці рядки:

Звичайно, славлячись корифеєм,

Тримався, як міг, я тоді

Але юна ніжна фея

Полонила мене назавжди.

«Мить абсолютного щастя» - далеко не єдина збірка поета. Були й інші: «Говорилиада», «З ким поведешся», «Братство», «Світло попереду» і «Вічний круг».

«Євген про якихось»

Коли російське телебачення було заповнено одеським гумором, Євген Нефедов став писати вірші на противагу цьому. Адже він вірний Батьківщині і присяги як цивільної, так і військової. Це він і втілював у своїй віршованої публіцистики. Кожен номер випущеної ним газети прикрашала колонка під назвою «Євген про якихось». Саме тут він боровся з руйнуванням патріотизму, намагався захищати дітей, пенсіонерів. Всім цим були наповнені його сатиричні рядки.

Крім унікальної колонки, Євген Нефедов свої вірші читав на виступах, які користувалися великим успіхом. При цьому він умів чудово триматися на сцені, поєднавши в собі сатиру Гоголя, загострення пристрастей Салтикова-Щедріна. За своє життя і низку різноманітних зустрічей Євген Нефедов багато чого бачив, дізнався і зрозумів. Незважаючи на свою православну душу, він кожен раз брав перо в руки і з допомогою віршів починав боротися з ворогами. Він бив не в брову, а в око, кричачи зі сторінок газет про несправедливість. Поет навіть випустив збірку своїх віршів-пародій «Пташенята гнізда Бориса. Євген про якихось».

«Українська сміх» - фестиваль іронії

У місті Кстово, що знаходиться в Нижегородської області, щорічно проводиться гумористичний фестиваль іронічної поезії, який назвали «Українська сміх». Вперше він був організований ще в 2007 році. Саме тоді, на відкритті, одним з головних гостей і героїв став Нефьодов. Його творчість високо оцінили і керівники, і гості фестивалю. А місцеві журналісти прозвали його «усміхненим поетом». Та й він сам прекрасно відгукувався про захід в різних інтерв'ю. Для Росії такий фестиваль – це унікальна подія. Адже сміх дає підзарядку всьому народу. А як ще жити, коли навколо буває часто дуже похмуро. Сміх – це Гоголь, Салтиков-Щедрін, Чехів. Саме ці автори і були ідеалами для Нефедова. Він намагався від кожного з них взяти найкраще в свої твори.

Наступні фестивалі «Українська сміх» проходили з Євгеном Андрійовичем. Він був обов'язковим запрошеним гостем, багато виступав, спілкувався з людьми. Але 5-й за рахунком фестиваль пройшов вже без нього. Проте всі чудово розуміли, щоНефьодов тут присутній, хай і незримо. Справа в тому, що фестивалю було присвоєно його ім'я. У 2011 році він пройшов під величезним портретом поета. Той висів прямо над сценою. А відкрили захід виступом дітей, які співали гімн «Російського сміху». Ця пісня була написана Євгеном Нефедовим.

Останні дні життя

останнім часом Євген Нефедов нікуди не виїжджав. Він дуже хворів, як і багато в літньому віці. Їздив навіть у місто Солігорськ, що в Білорусі, щоб лікувати свою астму. Йому 3 рази на рік слід було там з'являтися. Тільки тоді лікарі готові були гарантувати якийсь результат. Однак Нефьодов – людина не такого складу. Ніякого спокою і відпочинку у його житті не було - тільки улюблена робота.

Іронічний фестиваль, на який його покликали на цей раз, – справа особлива. Він на поїзді відправився в Нижній Новгород, де той і проводився. На ньому поет був особливим гостем. Він не пропускав жодного фестивалю. Останнє, що він зробив, – написав вірш, який із задоволенням прочитав зі сцени, заспівав пару пісень. Зал вибухнув оплесками.

Живі вірші Євгенія Нефьодова

Ніколи не застаріють вірші Євгенія Нефьодова. Вони розповідають про правду життя. Недарма багато артистів досі створюють інсценування цих унікальних творінь. Улюбленими для багатьох залишаються такі вірші: «Про трубі» (про те, як дурять простий народ), «Міцна брехня, танків і нових немає» (про реалії російської армії і політики), «Квіти зла» (про незмінну ситуацію в усьому світі) і багато-багато інших.

Живі вірші поета кожен рік оживають в день його пам'яті – 14 жовтня. На місці поховання Нефедова в цей день збираються колеги і всі його друзі. Вони згадують його, читають вірші, розповідають історії. Ініціатором такого пам'ятного дня стали земляки поета, донбасівці, а також в редакції газет, яким він був вірний всі ці роки: «Правда», «Завтра» і «День літератури».

Нефьодов помер на 64-му році життя. Однак не померли його вірші. Вони актуальні донині живуть в душах і умах всіх росіян. Поки виходять у світ газети «День» і «Завтра», будуть «дихати» і вірші цього дотепного поета.